Рік тому о 7-ій ранку я вже був у Верховній Раді. За годину ми проголосували введення воєнного стану.
І пішли отримувати зброю. Хто хотів…
Перші повітряні тривоги і центр столиці без заторів.
Тож і кілька наступних днів досі згадую, немов сон.
До останнього була надія, що цього не станеться. Що росія не нападе.
Сьогодні ж не віриться, що війна триває вже рік. Що цілий рік наші героїчні Збройні Сили, увесь народ мужньо тримають оборону.
Що замість трьох днів окупанти застрягли у нас на 365.
Що практично усі їхні сили, які були стягнені 24-го лютого до нашого кордону, нині розгромлені.
Що Україна вистояла. Ми усі – вистояли.
І стоятимемо – скільки треба!
Слава нашим непохитним захисникам! Нашій сміливій нації!
Нашій незламній Україні!
Вічна пам’ять усім, хто віддав свої життя за нашу свободу!
Перемога за нами! У цьому точно немає сумніву!
